БОЯ́ТИСЯ
, бою́ся, бої́шся; наказ. сп. бі́йся; недок.
1
. кого, чого.
Відчувати страх перед ким-, чим-небудь
. Вовка бояться – в ліс не ходить
(Номис)
;Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся
(І. Котляревський)
;– А вуйка свого я боявсь відмалу
[змалу],
Мов найстрашнішого з страшних звірів(І. Франко)
;Петрова не любили, але боялися його, мовчали
(І. Багряний)
.2
. чого.
Побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися
. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється?
(Т. Шевченко)
;Ми спочатку боялись, як би наші розмови з дозорцями не звернули на себе уваги начальства
(В. Винниченко)
;Як я тебе добре знала! Найдужче ти боявся, щоб мене не розхвилювати
(Ю. Яновський)
.3
. чого, перен.
Бути піддатливим несприятливій дії, негативному впливу чого-небудь
. Городники “під Явдоху” (1 березня) сіють розсаду капусти, вірячи, що вона вже не буде боятися морозів
(із журн.)
.(1)
Не бі́йся (бі́йтеся)
– не турбуйся, не турбуйтесь; будь спокійний, будьте спокійні, нема причини для хвилювання
.Не бійся, твоє не втече!
(І. Франко)
.◇
(2)
Бі́йся (бі́йтесь) / побі́йся (побі́йтесь) Бо́га!
– уживається як застереження, прохання не робити чого-небудь недозволеного, того, що викликає осуд
.– Он храм Божий, а вони заставили сліпця пісень мирських співати. Побійтесь Бога!
(Панас Мирний)
;(3)
Боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні
– бути занадто боязким, полохливим, лякливим
.– Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся
(М. Коцюбинський)
;Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні
(О. Довженко)
;Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись?
(А. Дімаров)
;(4)
[І] ду́ху боя́тися
чийого
– відчувати великий страх перед ким-небудь
.Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися... На те служба!
(Панас Мирний)
;– Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись?.. Невже таким бойовим ви й справді були колись?
(О. Гончар)
;(5)
Не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га)
– діяти всупереч моральним приписам, нормам
.Хотіла було й сина привчити
[Горпина],
та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати(Г. Квітка-Основ'яненко)
;[
Маруся
:]
Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся?(І. Нечуй-Левицький)
.