СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БОЯ́ЗНЬ
, і, ж.
Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь
.
Серце його занило-зав'яло: страх не страх, якась боязнь обняла його
(Панас Мирний)
;
З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина
(Н. Кобринська)
;
Появі негативних емоцій у дітей, зокрема, страху, боязні, невпевненості, істотно запобігає особистий приклад дорослих
(із журн.)
.