СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
БОЯГУ́З
, а, ч.
Дуже несмілива, боязка, ляклива людина
.
[
Луїза
:]
Тхори, боягузи, від дитячого калатала втікаєте
(Леся Українка)
;
– Але я таки порядний боягуз!
(І. Франко)
;
Франко своїм гострим словом карає, б'є тих.., яким тільки й є одне ім'я ганебне: боягуз, відступник, зрадник
(П. Тичина)
;
Було навіть трохи весело. Так завжди почував
[дячок],
коли мав біля себе боягуза
(М. Хвильовий)
;
Він
[Левенгаупт]
не був боягузом. Але безглуздо манячити проти ранкового обрію перед ворогом
(Ю. Мушкетик)
.