СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БО́ЧКА
1
, и, ж.
Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами
.
Бездонної бочки не наллєш
(Номис)
;
На лимані не солили риби в бочках на просіл
(І. Нечуй-Левицький)
;
Біля будки .. стоїть парокінна підвода з бочками пального
(О. Гончар)
;
На Гуцульщині популярним ремеслом було бондарство – виготовлення бочок, цебер, відер
(з наук.-попул. літ.)
.
Обтяга́ти (обтя́гувати) / обтягти́ (обтягну́ти) бо́чку
Як (мов, ні́би і т. ін.) оселе́дців (рідко селе́дців) [у бо́чці]
(1)
 
Бо́чка Данаї́д,
книжн.
марна, даремна праця
.
Псевдоборотьба з бюрократами – це бочка Данаїд, на яку витрачаються великі сили
(з газ.)
;
Вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю
Коти́ти / покоти́ти бо́чку
Ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду]
Сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі)
Як (мов, ні́би і т. ін.) з відра́ (з бо́чки, з цебра́)
(2)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) з [поро́жньої (духово́ї)] бо́чки,
зі сл.
густи
,
гукати
і т. ін.
:
а)
 
дуже гучно, голосно, сильно
.
– Чи правду я кажу, чи ні? – Святу правду, пане гетьмане! Святу правду! – загули кругом запорожці, як із бочки
(П. Куліш)
;
Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: – Мат!
(П. Панч)
;
Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: – Прокляв тебе єси в зачатії, – реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила
(Григорій Тютюнник)
;
б)
 
гучний, грубий (про голос, звук)
.
– Добридень, отче Харитоне! – гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки
(І. Нечуй-Левицький)
;
(3)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) у бездо́нну (діря́ву) бо́чку
у великій кількості, безконечно, марно
.
Гроші пливуть, як у бездонну бочку
(з газ.)
;
(4)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) у бо́чку Данаї́д,
книжн.
марно, даремно
.
– На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час...
(М. Коцюбинський)
.