БО́СИЙ
, а, е.
Невзутий, без взуття, з босими ногами
. Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину
(Т. Шевченко)
;Марін лежав простертий на землі, На грудях руки зложені, і босі ноги
(І. Франко)
;Тримаючи в руках черевики, він
[Гриць]
намацував .. босими ногами місцину, де можна безпечно ступити(О. Бердник)
;У Спарті юнаки більшу частину року ходили босі, у легкому одязі
(з навч. літ.)
; * Образно.
Погасло небо і землі не чути. Сплять босі села в хаті на печі
(М. Вінграновський)
.◇
Го́лий, бо́сий і [й] простоволо́сий
див.
го́лий
;(1)
[І] бо́сий і го́лий
– дуже бідний, убогий
.– Якби не жінка робила, то б досі ходили б ви і босі, і голі, і зимою б померзли
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;До волі, бідні, босі й голі! Не час сидіти у норі! Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі...
(П. Тичина)
;На площах ми чужі стояли, босі й голі, І кожний кидав камінь в нас...
(Л. Костенко)
;На бо́су но́гу
див.
нога́
;Ходи́ти го́лим (бо́сим)
див.
ходи́ти
.