СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БОРОНИ́ТИ
1
, оню́, о́ниш, недок.
1
.
кого, що і без дод.
Обороняти, захищати кого-, що-небудь
.
– Мене од всіх ти боронив
(І. Котляревський)
;
[
Василь
:]
Закипіло тоді моє серце, запеклося: .. пішов боронити малосилих та неможних
(Панас Мирний)
;
Коли народ усім своїм життям Присягся діло праве боронити, Його ніяким не розбить громам І жодним океаном не залити!
(М. Рильський)
;
Щоб внуки дідів не прокляли, що не вийшли краю боронити, часто будуйте, кріпку та високу
[гать]
(Б. Лепкий)
;
Козаки боронили свою землю, свій дім, тому їм, як кажуть, і стіни помагали
(із журн.)
.
2
.
Не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти
.
Собаки, ворони Гризуть шляхту, клюють очі; Ніхто не боронить
(Т. Шевченко)
;
Засватав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося
(Марко Вовчок)
;
Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити
(Панас Мирний)
;
[
Лісовик
:]
Ось тута
[тут]
мають хижку будувати, – я й то не бороню, аби не брали сирого дерева
(Леся Українка)
;
Рада б тобі ручку дати, Та боронить стара мати
(Ю. Федькович)
;
Сошенко .. пішов до Ширяєва і упрохав його не боронити Тарасові приходити до його
[нього]
...
(О. Кониський)
;
// 
чому, рідко.
Перешкоджати, заважати
.
Вони
[перші п'єси]
краще задумані і краще виготовлені. А тепер – чи поспіх тому боронить, чи що друге.., тілько недостає
[бракує]
того почування правди, що в перших бувало
(Панас Мирний)
.
Берегти́ (оберіга́ти, борони́ти) честь
(1)
 
Борони́ (боро́нь) / оборони́ (сохрани́, сохра́нь) Бо́же
кого і без дод., перев. з інфін.
уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, небажаного і неприпустимого
.
Для Юзі було новим мати таку товаришку, з якою не треба було по кутках ховатися, щоб, борони Боже, ніхто не побачив
(Леся Українка)
;
Василь Опанасович прочинив двері до флігеля і порадив Котляревському нахилити голову, щоб, борони Боже, не забитись об високий одвірок
(О. Полторацький)
;
У бідної невістки і руки, і ноги трусяться... Оборони Боже, як паска не вдасться!.. Свекруха сваритиметься та нарікатиме
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Пиши, сину. Але пиши правду, Боже тебе сохрани збрехати що-небудь
(С. Олійник)
.