БОРОЗНА́
, и́, ж.
1
. Довга рівна заглибина в землі, проведена плугом
. Вона знялася з місця й побігла борозною через город
(І. Нечуй-Левицький)
;Мавка сіла в борозні над стернею і похилилась у смутній задумі
(Леся Українка)
;Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг і стояв у лахмітті, – зразу видно, що наймит
(А. Головко)
; * Образно.
Немовби в життю
[житті]
того чоловіка пройшла якась широка й глибока борозна, якою відорано його минуле від теперішнього(І. Франко)
;[
Хома
:]
Ти он яку практику маєш за плечима, а ми ще тільки першу борозну йдемо!(О. Гончар)
; * У порівн.
Дерева проступали чіткими чорними контурами на сліпучо-білому снігу, ніби чорні борозни на толоці
(В. Дрозд)
.2
. перен.
Поздовжня заглибина в чому-небудь; зморшка, складка
. Лице
[Химине]
жалібно кривиться, і сльози мимохіть котяться тими борознами, що поорало на виду довголітнє лихо(М. Коцюбинський)
;Думи мужицькі провели борозни на чолі в кожного
(А. Головко)
;Передні зуби отруйних змій мають борозну або канал, по якому отрута під час укусу вводиться в організм жертви
(з навч. літ.)
;Помережане борознами зморщок чоло вкривалося потом, і очі раптом застилали сльози
(з газ.)
.(1)
Зва́льна борозна́
– борозна, заорана з обох боків на середину
.Звальні і розгінні борозни необхідно розрізняти
(з наук. літ.)
;(2)
Розгі́нна борозна́
– борозна, заорана на різні боки
.Розгінна борозна виконується за два проходження плуга по одному і тому ж проходу
(з наук.-попул. літ.)
.◇
Ви́йти із борозни́
див.
вихо́дити
.