СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БОРЛА́К
, а́, ч., розм.
Верхня випнута частина горла; кадик
.
Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком
(С. Голованівський)
;
Великий борлак
[Хероніма]
недоречно стрибав під жовтою шкурою тоненької, мов у дитини, шиї
(Н. Королева)
;
Чоловік тільки здалеку був схожий на кота, насправді ж йому щоки позападали, і довга шия була худа, по ній перекочувалася темна грудка борлака
(Ю. Мушкетик)
.