СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БО́ННА
, и, ж., заст.
Вихователька, перев. іноземка, яку наймали для дітей у дворянських і буржуазних сім'ях
.
Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну
(М. Коцюбинський)
;
Катруся мала приходити тоді, коли Ядзя захоче з нею побавитись та надоїсть їй французька бонна
(Н. Кобринська)
.