БОЛЮ́ЧИЙ
, а, е.
1
. Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю
. Він сам .. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб
(М. Коцюбинський)
;Хтось кинув на нього ломаку, і перший болючий удар розбив йому рештки військового гонору
(Б. Антоненко-Давидович)
;Хоч уроки історії раз по раз набивають нам болючі ґулі, ми вперто простуємо протоптаною стежкою
(з газ.)
.2
. перен.
Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; тяжкий
. В своїм оповіданні вона багато наплутала .. Але тут була часточка болючої правди
(М. Коцюбинський)
;Перед очі виринув болючий спогад
(Ірина Вільде)
;Її охопила раптом болюча журба
(А. Шиян)
;Чорнобиль став болючим нагадуванням про те, що екологічна безпека не має національних кордонів
(з газ.)
;//
Пов'язаний із труднощами; тяжкий
.Побудувати справді гуманне суспільство дуже складно. Це процес тривалий і болючий
(із журн.)
.