МАРАФО́НЕЦЬ
, нця, ч.
Спортсмен із марафонського бігу, плавання і т. ін.
На сторінки журналу потрапили 18-річна художня гімнастка, плавчиха-марафонець, хокеїстка на траві
(із журн.)
;Марафонець зазначив, що після відходу з великого спорту він не збирається відмовитися від бігу
(із журн.)
;Марафонцем може стати кожен велосипедист, в якому жага подорожей поєднується з бажанням побороти себе
(з газ.)
;Мигтіли дні, як п'яти марафонця. Слова уже не вірили словам
(Л. Костенко)
; * У порівн.
Це дивовижне відчуття, хмільне й летюче, як у марафонця на тридцятому кілометрі, – коли відкривається друге дихання
(О. Забужко)
.