МАРАБУ́

, невідм., ч. і ж.

Великий тропічний птах родини лелекових із пишним пір'ям, яке використовують для оздоблення головних уборів, одягу

На покрівлі вовтузились величаві голошиї марабу

(О. Ільченко)

;

На величезному баобабі виднілися гнізда поважних марабу, змощені з сухих гілочок

(П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна)

;

Цілком реально побачити 5–6-метрового крокодила, птаха марабу, безліч крабів, оленів, які виходять із джунглів на водопій

(із журн.)

;

Вигот. з пір'я цього птаха.

Боа з марабу