СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КАРТА́ННЯ
, я, с.
Дія за знач. карта́ти і стан за знач. карта́тися.
Скінчив, умовк і зсунув брови темні, Немов картавсь, що видав таємницю, Та швидко залишив картання ті даремні, Як глянув на Далілу чарівницю
(Леся Українка)
;
Розв'язання цих проблем у кіно я мислю собі в основному не через картання пороків, вад, а головно через позитивний приклад
(О. Довженко)
;
Григорій весь напружився і вже ледь-ледь не кинув їм просто в очі слова картання, гніву
(Василь Шевчук)
;
Не слід забувати, що ствердження реальної краси може бути не тільки в уславленні, але й у гнівному картанні того, що спотворює її велич
(із журн.)
.