КА́РНИЙ

, а, е.

юр.

Який учинив злочин проти життя та майна; кримінальний

Від карного елемента

[елементу]

армію звільнив революційний трибунал

(П. Панч)

;

– Мій татусь служив на залізниці. В міліції. Ну, є така, .. за порядком слідкує, спекулянтів різних та карних злочинців виловлює

(Ю. Збанацький)

;

Може, вони ще й втягнуть тебе у свої справи, і ти станеш карним злочинцем

(В. Нестайко)

юр.

Який є замахом на життя та майно; кримінальний

Він .. був людиною чесною, хоча б в тому розумінні, що ніколи в житті не зробив жодного карного злочину

(Н. Рибак)

;

Я геть чисто забув про існування громадянина Ф., котрий вже кілька днів виношував .. до мене карні заміри фізичної розправи

(Любко Дереш)

юр.

Пов'язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя та майна; кримінальний

Се було на вулиці, перед будинком карного суду в однім із більших провінціальних міст

(І. Франко)

;

Четвертий крок буде вважаться втечею, за яку ви понесете карну відповідальність!

(В. Чемерис)

;

Судові розгляди відбувалися першого вівторка щомісяця. Справ – як карних, так і цивільних, – завжди було мало

(О. Авраменко)

рідко.

Те саме, що кара́льний.

Я не знав, що з Лисичого до нас приїхав карний загiн i що заборонено пiзнiше десятої години бути на вулицi

(В. Сосюра)

;

Реакція польської окупації, карні експедиції по селах, цинічне нехтування елементарних прав громадянина, .. – все це, річ ясна, не могло не викликати протидії серед молодого покоління

(Ірина Вільде)

;

Тобі стане легше від того, що справедлива рука, яка занесе над ним карний меч, помститься і за твої гіркі вдовині сльози

(М. Руденко)