СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КАРНАВУ́ХИЙ
, а, е, розм.
З відрізаними або короткими вухами
.
Він перебільшував значення свого карнавухого безносого сатрапа
(І. Білик)
;
Поверталися додому, де карнавухий її коханець, розвалившись у кріслі, вичитував газети, помічаючи окремі місця маркером
(О. Ульяненко)
;
Карнавухий пес монотонно скавчав під ногами
(із журн.)
.