КАРМІ́Н

, у, ч.

Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі

В жанрових картинах .. він часом уживає кармін

(М. Коцюбинський)

;

В її очах світяться лукаві, виразно агресивні чортики. Уста підкреслені карміном

(У. Самчук)

;

Здавалося, лице і руки од карміну отак йому горять

(В. Стус)

;

Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом

(з наук.-попул. літ.)

;

* У порівн.

Циганські кучері, крізь них мідяні скроні .. і губи, мов кармін

(В. Сосюра)