КАРМЕЛІ́ТСЬКИЙ

, а, е.

Прикм. до кармелі́т і кармелі́тка.

На невисокім горбі куріли рідким димом руїни кармелітського монастиря

(І. Нечуй-Левицький)

;

До нього зголосився якийсь маляр-українець, котрий добре знав кармелітський кляштор

(А. Чайковський)

;

– У Празі навпроти кармелітського монастиря, пане обер-лейтенанте, мав свого часу крамницю пан Єном

(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)