ЗМІЦНІ́ТИ

, і́ю, і́єш.

Док. до міцні́ти.

Григорій відчув, що їхня дружба після трирічної перерви сьогодні ще зміцніла

(О. Десняк)

;

– Ну, от і все. Дискусія тут ні до чого, – промовив командуючий. Голос його одразу зміцнів, набрався сили

(В. Кучер)

;

За літо всі

[школярі]

повиростали, загоріли, зміцніли

(В. Собко)

;

Українське образотворче мистецтво розквітло і зміцніло під впливом ідей видатних українських художників-передвижників

(з газ.)