ЗМІСТИ́ТИСЯ
див.
зміща́тися
.ЗМІЩА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, ЗМІ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, і́стишся, док.
1
. Змінюючи своє розташування, зрушуватися з попереднього місця.
Міст парував, нагрітий, немов димів. Над ним стояв серпанок, в якому все заломлювалося, зміщалось, грало хвилями...
(Василь Шевчук)
;З тих пір, як я полишив того чоловіка й поїхав геть, подарувавши йому життя, щось почало зміщуватися й зміщуватися в моїй підсвідомості, наче тектонічні плити в земній корі
(Л. Кононович)
;Сонце землі пізнать не може, Змістились на карті хребти.., Ріка у нове влилася ложе, У інше море донесла плин
(Л. Забашта)
.2
. тільки 3 ос.
Змінювати своє звичайне співвідношення з чим-небудь, усталене розуміння чого-небудь і т. ін.
Зміщуються акценти в розумінні минулого
.3
. діал.
Вміщатися, розміщуватися у чому-небудь, десь
. Школа й волость зміщувались в одному здоровому мурованому домі
(І. Нечуй-Левицький)
;Він
[несесер]
мав такий неестетичний вигляд: був замалий, через те в ньому ледве зміщались простирала і випиналися, ясно біліючи на темному, трохи злинялому оксамиті того несесера(Леся Українка)
;– У вас лиш горло широке, щоби багато браги змістилось, а в голові вузько
(Л. Мартович)
;Вона, як узяла собі змалечку за звичку, понесла свою радість, завелику, щоб зміститися в хаті, надвір – до місяця
(О. Забужко)
.