ЗМІСТИ́ТИ
див.
зміща́ти
.ЗМІЩА́ТИ
, а́ю, а́єш, ЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док.
1
. що.
Зрушувати, змінюючи місце, розташування чого-небудь; переміщувати.
Сотник уже не хотів розмовляти .. В його голові знову зароїлося й замигтіло. Думка за думкою, одна проганяла іншу, друга находила натомість, ще інша зміщала ту
(Валерій Шевчук)
;Коней підняли нагору і потягли на старому вітрилі на корму, щоб хоч трохи змістити вагу з носа на корму
(Ю. Логвин)
;Прокинувшись, я гарячково взявся накидати ескіз. Змістив тінь на нижню частину обличчя
(І. Росоховатський)
.2
. що.
Порушувати звичайне співвідношення між чим-небудь, узвичаєне розуміння чогось і т. ін.
– Мені здається, ти дещо спотворюєш об'єктивний хід речей. Тобто занадто зміщуєш центр ваги на себе
(Ю. Андрухович)
.3
. кого, що.
Усувати, звільняти (з посади, поста і т. ін.)
. Законно обраного мера змістили з посади
(з газ.)
.4
. кого, що, діал.
Містити в собі, вміщати
. Списки складали сливе до півночі. Будинок кооперативного банку не зміщав такого спусту народу, тому всі, що прийшли пізніше, опинилися за порогом і мусили киснути під дощем
(У. Самчук)
;[
Дон Жуан
:]
Я кожен раз давав їм [жінкам]
теє все, що лиш вони могли змістити: мрію, коротку хвилю щастя і порив, а більшого з них жадна не зміщала, та іншій і того було надміру(Леся Українка)
;Хата простора, ясна, багато сонця може в себе змістити
(В. Стефаник)
.