Перед очима розкривалися якісь вікові завіси, поставали ще не пізнані, не зміряні зором, не доторкані мріями далі

У підхмар'ї заграв маяки Нам горять в несходимі краї. Ким ти зміряна, збройна пітьма? Де твої причаїлись пости?

Були всі охоплені жахом – І конеборні трояни, і мідноголінні ахеї. Близько один проти одного стали на змірянім полі І в войовничім завзятті списами лише потрясали

Повернеться команда перестріляна. Шлях і вік її пунктиром крові зміряний

Озирнувся на схід, до Волги – багато пройдено, багато зміряно, а нічого, хоч знову в дальший похід

Зміряно час і тих, що в часі