ЗМІ́НЮВАТИ

, юю, юєш, ЗМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док.

кого, що.

Робити іншим, інакшим; міняти (зовнішній вигляд, характер, властивість, стан і т. ін.)

І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим і пізнання розумним

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

Тричі зачісувала вона свої розкішні чорні коси і тричі зміняла зачіску на голові

(І. Нечуй-Левицький)

;

Ступаючи ледве чутно, йдемо через садок і, не зміняючи ходи, вступаємо в двір

(І. Багмут)

;

Козаков по собі знав, як небезпека змінює людину

(О. Гончар)

;

Особливо цікавлюся давнішими працями своїми, як “На віру”, “Ціпов'яз” – бо я хотів би дещо поправити або й змінити там

(М. Коцюбинський)

;

Обсидіан! Чорний камінь надії. Він змінить мого коханого. Він... А якщо не змінить?

(Люко Дашвар)

;

на (у) кого – що.

Перетворювати на (у) когось іншого або щось інше

[

Любов

Саню, серденько, заграй нам що-небудь, кажуть, музика зміняла і каміння в живі істоти, принаймні хоч на хвилинку

(Леся Українка)

;

Він більше знав Галину, аніж вона себе, розумів, що вона ще й досі в душі залишалась соромливою дівчиною, і побоювався тієї хвилини, яка .. може змінити лагідний дівочий світ на жіночу зрілість

(М. Стельмах)

що.

Використовувати, вживати, ставити і т. ін. одне замість іншого; заміняти

Стальні електроди розтоплювались, коротшали, Сахно змінював їх мало не одним рухом

(В. Собко)

;

Терезка змінила пелюшки і взялася годувати дитину

(М. Томчаній)

;

на що, чим і без дод.

Відмовляючись від чого-небудь, віддавати перевагу іншому, заміняти іншим

[

Командор

(випускає Аннину руку і зміняє спокійний тон на грізний):

]

Він як сюди дістався, донно Анно?..

(Леся Українка)

;

[

Дорошенко

(підходить до Прісі, яка стоїть осторонь):

]

Чи ж рада ти змінять сей тихий рай, Сей затишок на грізний гомін січі..?

(Л. Старицька-Черняхівська)

;

Я лише слухаю, бо в мене немає нахилу до бесіди. Це він швидко помічає й непомітно змінює тему

(Ю. Яновський)

;

Біль наш і сумнів на сміх, слізьми облитий, змінім

(І. Франко)

;

Якого ще вибрику можна чекати від панночки Омірової, яка змінила благословенний Кам'янець-Подільський на холодний Іркутськ?

(М. Стельмах)

;

По дорозі загін був змушений змінити свій маршрут

(Ю. Збанацький)

;

– Приймеш команду розвідників, – змінив своє рішення полковник

(В. Козаченко)

що.

Приходити на зміну кому-, чому-небудь, чергуватися, з'являтися замість того, що зникло, перестало існувати, діяти і т. ін

Ішов

[Сеспель],

а серце гупало схвильовано, думки, високі, солодкі, змінювали одна одну

(Ю. Збанацький)

;

Жаркий день змінив свіжий ранок

(Панас Мирний)

;

Кофе, як виявилося, було тільки загальною назвою вечері й її першим словом. Його змінила легка закуска

(Ю. Смолич)

кого.

Звільняти кого-небудь від виконуваних позмінно, по черзі обов'язків, призначаючи, ставлячи іншого

Бригада миттю мобілізувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи

(Ю. Яновський)

;

12–13–14 серпня. Де надія, що нас змінять? Одержуємо наказ відновити наступ

(В. Кучер)

;

розм.

Звільняти з роботи, посади

Голову змінили, щоб не бришкав, що “ось ми то! Я вам не Явдоким!”, а сам нічогісінько до ладу не вмів розпорядкувати

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Займати чиє-небудь місце; заміняти когось

– Лагутіна зміняє Ситник, – холодним тоном сказав Павлущенко і гукнув у куток, де з'юрмились хлопці: – Ситник, заступай на пост!

(О. Гончар)

;

Стьопа розлив воду по цеберках. Тоді відступив набік, бо заморився .. Марійка вмить уже за крутілку

[крутилку]

держалась. А котрийсь із хлопців Андрюшу змінив

(А. Головко)

;

– Буду просити в сестри, щоб звільнила тобі місце. Посидиш хоч тиждень на троні, і я зміню тебе, бо моя вже пора

(Валерій Шевчук)

◇

(1)

Зміни́ти вітри́ла (паруси́)

–

зрадити кого-, що-небудь

Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси?

(О. Гончар)