ЗМІ́ЙКА
, и, ж.
1
. Зменш. до змія́ 1
. Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок
(Олесь Досвітній)
;Сама
[Галя]
в порожньому домі. Охоронювана улюбленими змійками, що сичать у скляних коробках...(Ю. Андрухович)
; * Образно.
Блимає вогник, загоряється шнур, і вогняна змійка повзе до машинного відділу
(А. Шиян)
; * У порівн.
Поперед бігла змійкою дорога
(В. Гжицький)
;Світлою змійкою звивалася примхлива річка
(В. Владко)
.2
. рідко.
Зменш. до змія́ 5.
На галявині дітки гралися повітряною змійкою
(з газ.)
.3
. с. г.
Машина для очищення та сортування зерна
. На змійках виокремлюють горох і вику з вівса чи ячменю (у змішаних посівах), а також проросле та бите насіння гороху й вики
(з навч. літ.)
;Насіння чистять віялкою, трієром, змійкою
(із журн.)
.4
. ав.
Один із бойових порядків авіаційних підрозділів
. Захід на ціль змійкою забезпечував ефективність та влучність бомбардування, оскільки давав можливість для індивідуального прицілювання кожному екіпажу
(з наук. літ.)
;Основними формами бойових порядків винищувальної авіації є, зокрема, колона, клин, змійка
(з навч. літ.)
.5
. розм.
Застібка у вигляді смужки тканини із залізними або пластмасовими зубчиками, що з'єднуються під час руху замочка; блискавка
. Шкіряна курточка вся в сріблястих змійках
(Я. Гримайло)
;Одягався завжди модно, – якщо у всіх черевики на змійках, то у мене теж...
(І. Росоховатський)
.