СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЗДИЧА́ВІЛО
.
Присл. до здича́вілий 2, 3
.
Всередині одразу притихло, заніміло, а за мить закричало ще з більшою силою – здичавіло, страшно, не по-людському
(О. Гончар)
;
Він кинувся в найдальший куток горища, здичавіло рвав покрівлю, поки пробився назовні
(П. Загребельний)
;
Кільканадцять днів здичавіло блукала
[Христя]
в степах, боячись натрапити на очі людини
(В. Речмедін)
.