СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИТИ́НИТИСЯ
, нюся, нишся, розм.
Док. до дити́нитися.
Яка насолода саме сьогодні, в день відкриття братства, зіпсувати настрій цій дурній святенниці і її старезному чоловікові, що остаточно здитинився
(З. Тулуб)
;
Лігши спати, він якось змалився, здитинився під впливом своїх згадок; нестримні жалі за ненею продовжували йому відчуття колишніх пестощів її та співів над колискою
(В. Підмогильний)
;
* У порівн.
Ну просто як здитинився чоловік або впав з неба, нічого не навчившись .. й не засвоївши досі, що далеко не все, що думаєш, можна одверто прилюдно казати...
(Б. Антоненко-Давидович)
.