СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИ́РЦЯ
, і, ч., діал.
Здирник
.
– Буде він учитися і тут, і там, щоб міг мужиком прожити, не кланяючися кожному здирці
(Б. Грінченко)
;
– Здається, він не з лагідних. – Сволота, – рішуче ствердив Тимко. – Такий здирця
(З. Тулуб)
;
Вчини не так, як велить закон та покон, – і люд той забуде, що ти вчора був уславлений, покличе на віче, а на вічі всього почуєш від нього і піт утреш не раз, доки доведеш кожному і всім, що ти не здирця і не тать
(Д. Міщенко)
.