СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИ́РОК
, рку, ч.
Шар підшкірного жиру, який здирають під час оброблення шкіри
.
Отак і спинався
[Супрун]
на ноги у смороді худоб'ячої крові і дубової кори, у бруді провапненої шерсті і здирків
(М. Стельмах)
;
Пластинки осетрових міхурів розділяють на два листки: внутрішній – клейну й зовнішній – здирок
(з газ.)
.