СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИРА́Ч
, а́, ч.
1
.
Той, хто здирає що-небудь
.
Я не цар! Чандал
[вигнанець]
нечистий, сторож кладовища, Здирач з умерших
[умерлих]
шмаття – ось хто я!
(І. Франко)
;
// 
спец.
Робітник, що займається здиранням чого-небудь
.
Здирач дротів
.
2
.
Те саме, що зди́рник.
Скільки не старайся, а вчорашній день не повернеш. І вчорашньої води не доженеш, з усіма здирачами .. не здоженеш...
(М. Стельмах)
;
Хіба, навчившись грамоти, повів ти темніших за себе доправлятися свого? Та ні, ти назбирав грошей, купив міське право і став також таким маленьким .. здирачем
(Р. Іваничук)
.