СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИРА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ЗІДРА́ТИСЯ, ЗДЕ́РТИСЯ, здеру́ся, здере́шся; мин. ч. зідра́вся, ра́лася, лося і зде́рся, лася, лося; наказ. сп. здери́ся; док.
1
.
тільки 3 ос.
Відділятися, зніматися (про верхній шар чого-небудь)
.
Відбувається вибух, під час якого здирається більша частина зовнішніх шарів зорі, а із залишків формується нейтронна зоря
(з навч. літ.)
.
2
.
розм.
Долаючи труднощі, насилу сходити, підніматися вгору, злазити на що-небудь
.
Гори і гори без краю! .. – Побачила б оце Явдошка, де її Хома здирається до неба, то не впізнала б Хоми!
(О. Гончар)
;
Ми здиралися на неприступні бескиддя, переходили через глибокі ущелини й урвища
(В. Малик)
;
Потім зідрався
[Тимко]
кручею до хати, зайшов у комору і ліг
(Григорій Тютюнник)
;
// 
Влазити на що-небудь
.
Цікаві мавпочки здирались на крайні дерева й зиркали на метушню в таборі
(І. Білик)
;
Як птах бистрий, звідкись виринув хлопчик. Без драбини, по дереву, здерся на дах, до голубів
(В. Петльований)
;
Гнаний страхом, я пробую здертись ще вище. Гілка не витримала, і я шаснув донизу
(А. Дімаров)
.
3
.
діал.
Задиратися (див. задира́тися
1
1).
Та елегантська
[елегантна]
пані, не зважала ні на сукню, що тут і там здерлась, зачіплюючись, ні на фризуру
(О. Кобилянська)
.
4
.
тільки недок.
Пас. до здира́ти 1–3
.
Вигадувалися нові податки, здиралися ще з більшою запопадливістю і жорстокістю
(П. Загребельний)
.