СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЕ́ЗМАЛЬ
, присл.
1
.
розм.
Чи не, майже
.
– Вже ж Улянка безмаль шість літ має тепера
(Леся Українка)
;
– Мешкали ми в них безмаль тиждень
(М. Олійник)
.
2
.
у знач. вставн. сл., діал.
Мабуть, певно
.
Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде
(Леся Українка)
.