СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЕЗЛЮ́ДНИЙ
, а, е.
1
.
В якому (на якому) немає людей; незаселений, дикий
.
В степу, безлюдному степу, В далекій неволі, Ти сіяла, пишалася
(Т. Шевченко)
;
Юнак опинився в справжній гірській країні – дикій, безлюдній, укритій тайгою
(О. Донченко)
;
// 
З якого зникли люди, в якому (на якому) немає нікого; який рідко відвідують
.
Нема вже села. Дорога й дорога, безлюдная доріженька попередо мною...
(Марко Вовчок)
;
Вони вийшли з кав'ярні, посідали на трамвай і поїхали до Стрийського парку, який іще був зовсім безлюдний
(І. Франко)
;
Десь недалеко ще гуркотів бій, і село .. здавалося йому змертвілим, безлюдним
(С. Журахович)
;
Іду по вулицях, а вони безлюдні
(А. Дімаров)
;
Ми вдивлялися в мовчазну прозорість над безлюдним вересневим полем
(із журн.)
.
2
.
Для виконання якого не потрібні люди; який здійснюється за відсутності людей
.
Безлюдні технологічні лінії широко використовуються в умовах так званого шкідливого виробництва
(з газ.)
.