СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЕЗЛЮ́ДДЯ
, я, с.
1
.
Відсутність людей
.
На безлюдді й Хома чоловік
(Номис)
;
Лукавая доле! Покинь її хоть на старість, Хоть на чужім полі На безлюдді
(Т. Шевченко)
;
Зачинені хатні двері, темні вікна справляли враження цілковитого безлюддя
(М. Трублаїні)
;
// 
перен.
Відсутність однодумців, рідних, знайомих людей і т. ін
.
Так уже втомився подоріжжю
[подорожжю]
і безлюддям – бо тут
[у Цюріху]
усе чужі люди, що швидше хочу до своїх
(М. Коцюбинський)
;
Гину тут на безлюдді, в селі. Сиди цілий день, як заклята, нема з ким і слова мовити
(Леся Українка)
.
2
.
перен.
Глухі, необжиті, малозаселені місця
.
Друзі вийшли геть далеко, на безлюддя
(Я. Качура)
;
Вітер в степу, в безмежжі, на безлюдді
(І. Багряний)
.