БЕЗЛЮ́ДДЯ
, я, с.
1
. Відсутність людей
. На безлюдді й Хома чоловік
(Номис)
;Лукавая доле! Покинь її хоть на старість, Хоть на чужім полі На безлюдді
(Т. Шевченко)
;Зачинені хатні двері, темні вікна справляли враження цілковитого безлюддя
(М. Трублаїні)
;//
перен.
Відсутність однодумців, рідних, знайомих людей і т. ін
.Так уже втомився подоріжжю
[подорожжю]
і безлюддям – бо тут [у Цюріху]
усе чужі люди, що швидше хочу до своїх(М. Коцюбинський)
;Гину тут на безлюдді, в селі. Сиди цілий день, як заклята, нема з ким і слова мовити
(Леся Українка)
.2
. перен.
Глухі, необжиті, малозаселені місця
. Друзі вийшли геть далеко, на безлюддя
(Я. Качура)
;Вітер в степу, в безмежжі, на безлюдді
(І. Багряний)
.