БЕЗЛА́ДНИЙ
, а, е.
У якому немає ніякого порядку, ладу; хаотичний
. Чорне розпущене волосся безладною сіткою покриває її плечі і груди
(Леся Українка)
;Чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу
(В. Підмогильний)
;Перед його очима вимальовуються безладні, дивні нагромадження гір
(С. Чорнобривець)
;В голові вихрилися уривки безладних і невловимих думок
(В. Козаченко)
;//
В якому немає певної системи, послідовності, ритму
.В хаті почалася безладна метушня
(З. Тулуб)
;Стукіт був нервовий, безладний
(М. Руденко)
;//
Позбавлений будь-якої планомірності, організованості
.Щось немов стид і немов острах переняло пана Трацького на вид тих паперів, німих та не збитих свідків його хаотичного та безладного господарювання
(І. Франко)
;Поки що вів я життя безладне, нічого не робив – і се мене мучило
(М. Коцюбинський)
;В глибокій сніжній ріллі просувалися безладні загони і просто юрби людей
(Іван Ле)
;Безладне харчування – одна з причин виникнення виразкової хвороби
(з навч. літ.)
;//
Нерозбірливий, безвідповідальний, нестриманий (у вчинках, діях і т. ін.).
І батьки, і школа мають безупинно нагадувати сучасним підліткам-акселератам, що безладні статеві стосунки можуть мати дуже гіркі наслідки
(з газ.)
.