СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЕЗКРО́ВНИЙ
, а, е.
1
.
Який утратив багато крові; який має мало або зовсім не має крові
.
[
Річард
:]
Розмова безкровній тіні жалю завдала, що аж заплакали погаслі очі...
(Леся Українка)
;
// 
Дуже блідий
.
Його великі, тепер зовсім білі, безкровні уста ще порушувалися
(І. Франко)
;
У Брянського юнацьке вродливе обличчя з тонкими рисами, безкровне, але не худе
(О. Гончар)
;
* Образно.
З-за лапатих засніжених лип виплутувалося холодне, безкровне сонце
(М. Стельмах)
.
2
.
перен.
Маловиразний, нежиттєвий; неяскравий, сірий
.
Іншим легко риму підшукати, Сни свої оспівувать безкровні, А мені нелегко залп гармати Перелити в посвисти любовні
(А. Малишко)
;
Індивідуаліст – творець лише з власної крові .. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні
(В. Еллан-Блакитний)
;
// 
Мирний, дружній
.
Дебати, на думку спостерігачів, були безкровними
(з газ.)
.
3
.
Який відбувається без пролиття крові
.
Безкровне вирішення конфлікту
.