БЕЗКРО́ВНИЙ
, а, е.
1
. Який утратив багато крові; який має мало або зовсім не має крові
. [
Річард
:]
Розмова безкровній тіні жалю завдала, що аж заплакали погаслі очі...(Леся Українка)
;//
Дуже блідий
.Його великі, тепер зовсім білі, безкровні уста ще порушувалися
(І. Франко)
;У Брянського юнацьке вродливе обличчя з тонкими рисами, безкровне, але не худе
(О. Гончар)
; * Образно.
З-за лапатих засніжених лип виплутувалося холодне, безкровне сонце
(М. Стельмах)
.2
. перен.
Маловиразний, нежиттєвий; неяскравий, сірий
. Іншим легко риму підшукати, Сни свої оспівувать безкровні, А мені нелегко залп гармати Перелити в посвисти любовні
(А. Малишко)
;Індивідуаліст – творець лише з власної крові .. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні
(В. Еллан-Блакитний)
;//
Мирний, дружній
.Дебати, на думку спостерігачів, були безкровними
(з газ.)
.3
. Який відбувається без пролиття крові
. Безкровне вирішення конфлікту
.