СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЕЗКРИ́ЛИЙ
, а, е.
1
.
Який не має крил
.
Поряд з безкрилими в колоніях на капусті народжуються і крилаті попелиці
(з наук.-попул. літ.)
;
У сім'ї термітів є від кількох сотень до кількох мільйонів нездатних до розмноження безкрилих самців і самок
(з навч. літ.)
;
* Образно.
Птах летів, і крила посіклись. І він сів тоді на мураву. – Ні, безкрилий я не проживу!
(М. Терещенко)
;
* У порівн.
Оля підбігла до матері і, як безкрилий птах, впала їй на груди, затіпалась у риданні
(із журн.)
;
// 
у знач. ім. безкри́лі,
лих,
мн.
Птахи і комахи з ряду тих, що мають тільки зачатки крил
.
2
.
перен.
Позбавлений творчої сили, фантазії; знижений, буденний, сірий
.
І знов я буду виправдуватися.., ховаючись за те нудне безкриле слово “помилка”
(Леся Українка)
;
За безкрилим триванням цих загублених літ Виростає ось мудрість, важка, наче камінь
(Є. Маланюк)
;
Я хочу записувати слідом за ним його крилаті й безкрилі вирази
(з навч. літ.)
.