СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БЕЗКРА́ЙНІСТЬ
, ності, ж.
Абстр. ім. до безкра́йній; безмежність
.
Удень ширина степів навівала сум безкрайності
(В. Винниченко)
;
Його постать зникла – розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба
(Ю. Смолич)
;
Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, Бо світ скінченний, і безкраїй він же
(М. Бажан)
;
Небо .. усе ж таки долало море своєю безкрайністю
(П. Загребельний)
;
На вищому щаблі свідомості існує таїна, де розкривається безкрайність людської душі
(з наук.-попул. літ.)
.