Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей, се значить, який зовсім не думає ні про які загальні справи

Безідейний котрому лежить ще в душі підданство, покора, прокляте безсилля

Нерозважливе життя довело його до того, життя гуляще, безжурне і безідейне

Поезія, листи та інші матеріали 1857–1861 рр. показують Т. Шевченка як активного учасника боротьби проти безідейного “чистого мистецтва”