СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БЕЗЗУ́БО
.
Присл. до беззу́бий.
Розхмаривсь і дід. – О, горобенятка вже встали. – Сміявсь їм із далечі беззубо
(А. Головко)
;
Баба сидить понуро, мовчки, беззубо жвакаючи зморщеними, як перепечене яблуко, синюватими губами
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Подивилася
[баба]
на себе, на лису, беззубо собі посміхнулась
(І. Драч)
;
Нам, звісно, хотілося побачити на чемпіонаті Старого Світу українську збірну. Навряд чи вона зіграла б так само беззубо, як шведи чи бельгійці
(з газ.)
.