ЗАОХО́ТКИ

, присл., розм.

З охотою, охоче; залюбки

Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора. Це не те, що при батькові – заохотки. Найнявся – продався: роби хоч-не-хоч!

(А. Головко)

;

Він уже розповідав хлопцям, як, будучи в місті, заохотки це робив: фінкою лозу

[винограду]

при землі чик! і вже вона повисла, як перерізаний кабель телефонний...

(О. Гончар)