ЗАОХО́ТИТИ
див.
заохо́чувати
.ЗАОХО́ЧУВАТИ
, ую, уєш, недок., ЗАОХО́ТИТИ, чу, тиш, док., кого, що.
Спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами (переконуючи в чомусь, подаючи приклад, хвалячи, нагороджуючи і т. ін.)
. Мотря .. взяла заступ – копає. Її примір заохочує других
(Б. Лепкий)
;Миронич заохочував хлопця, щоб з'їв кисляку із цибулиною – корисно для здоров'я
(К. Гордієнко)
;Вони зупинялися, оберталися до молодого хлопця і дружніми усмішками бадьорили його, заохочували на спів
(Іван Ле)
;Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати – молодіж заохотити
(Ганна Барвінок)
;За всяким клопотом дирекція забувала матеріально заохотити копітку роботу свого бухгалтера, й тому зарплата Миколи Степановича лишалась та сама
(Б. Антоненко-Давидович)
;//
Викликати у кого-небудь бажання, охоту робити щось
.З великим запалом узявся він до праці; .. всі перешкоди тільки заохочували його
(М. Коцюбинський)
;Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п'янить...
(П. Тичина)
;Забитий кінь серед дороги, покинуті сани – все це неминуче мало заохотити гайдамаків до погоні
(А. Головко)
;Лист Драгоманова ще бiльше заохотив Бучинського подорожувати до Путилова
(І. Пільгук)
;//
Сприяти кому-, чому-небудь, підтримувати прояв, розвиток чогось
.– Мій новий тато всіляко заохочував мене до читання книг, схвалював мої мрії про майбутні польоти в Космос...
(О. Бердник)
.