СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАБА́ГТИ
ЗАБАГНУ́ТИ
, ну́, не́ш, ЗАБА́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. заба́г, ла, ло; док., чого, рідко що, також з інфін.
Те саме, що забажа́ти.
Ще серпень був, як Антосьо забаг: їхати та й їхати до Крутих
(А. Свидницький)
;
Що тільки забагне вона, все їй дістане
[батько],
все добуде
(О. Гончар)
;
Тривожно думав
[Генріх]
про імператрицю. Все життя прагнув самотності, а коли вона прийшла, з дурної примхи забагнув мати коло себе цю ніжну істоту
(П. Загребельний)
;
– Чи не забагато забаг ти, хлопче?
(І. Нижник)
.