СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАБА́ГНЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до забагни́ти.
Я став на ґанку, окинув очима широке подвір'я, схоже більше на розкішний садок, ніж на вокзальні звичайні забагнені й засмічені задвірки
(І. Нечуй-Левицький)
;
Спинилися
[Михайло і візник]
у заїжджому дворі, забагненому, тісному
(Ю. Збанацький)
;
Ледве плутають ногами ще забагнені сиваським болотом махновські коненята
(О. Гончар)
;
// 
заба́гнено, безос. пред.
Колеса воза було забагнено так, що не видно, з чого їх і зроблено – чи то з дерева, чи із заліза
(із журн.)
.