СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАБАГАТІ́ТИ
, і́ю, і́єш, док.
Стати багатим, багатшим
.
– Ой, коли б я, козаченьку, Та й забагатіла, То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла!
(з народної пісні)
;
Щоб забагатіти, бояри закладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них .. оплату від усякого проїжджого
(І. Франко)
;
Він, дивак, з такими грішми сподівається тут забагатіти?
(О. Шугай)
;
// 
чим, з чого, на чому.
Стати багатим завдяки чому-небудь
.
Він мені: “Сирітським добром забагатіти хочеш, Парасю!”
(Марко Вовчок)
;
– З п'ятаків та гривень не забагатіємо. Треба правити та вимагати більше
(І. Нечуй-Левицький)
;
Карав він найперше хабарників невдатних, та ще тих, які вельми забагатіли на хабарництві
(Ю. Мушкетик)
;
// 
на кого – що.
Придбати кого- або що-небудь, розжитися на щось
.
– Це ви на нового коня забагатіли? – мовив зраділий Максим, почоломкавшись з кумом
(Л. Яновська)
.