СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАБАГА́ТИ
, а́ю, а́єш, док., кого, що або з інфін. і без дод., діал.
Забажати
.
Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого!
(Н. Кобринська)
;
Дід дивувався з невісткою: – Такий старцун
[старець] ..
мене в куми забагає!
(Марко Черемшина)
;
Жив
[Фалдовський]
у палатах, а гине в шіпці, не знав якої їжі й питва забагати, а тепер кілька капель води, та й ті вливати треба
(Б. Лепкий)
.