СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗА́БАВКА
, и, ж.
1
.
Предмет, яким забавляються, граються діти; іграшка
.
– Маю я теж іграшок і забавок багацько... коники славні маю...
(Марко Вовчок)
;
Замість пищика хлопчик знайшов іншу забавку
(О. Донченко)
;
– Ну, ти ж бачиш: немає кремінця. Ось у когось позичу, матиму забавку
(Є. Доломан)
.
2
.
Те саме, що заба́ва 1, 2
.
Дітки молодії граються, всякі собі забавки та жарти вигадують
(Ганна Барвінок)
;
Полюбила й тітка мале внуча. Тихе та втішне, воно стало забавкою старій бабусі
(Панас Мирний)
;
Виходить, ярмарок для військових – не цікавий? Хай він навіть міжнародний. Так, радше – забавка
(О. Шугай)
.