ЗАБА́ВИТИСЯ
див.
забавля́тися
.ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, недок., ЗАБА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. заба́вляться; док.
1
. Проводити час у розвагах, забавах; розважатися, веселитися
. Тут всі по волі забавлялись, Пили, іграли
[грали],
женихались(І. Котляревський)
;Ми забавлялись до 3-ї години ночі
(М. Коцюбинський)
;Держко не раз бував у Дандамідовій домівці, бо ніде в Києві не можна було так забавитися, як тут. І смачно попоїсти, і випити, і в кості пограти
(Б. Лепкий)
;– Псувати вам настрій, пане, в момент вильоту – це було б просто не по-джентльменськи. І потім нам теж хочеться забавитись...
(О. Бердник)
;//
чим.
Мати що-небудь як забавку або розвагу
.Принесли її
[лампу]
в свою келію, засвітили ще серед білого дня, посідали біля неї і, наче діти ті маленькі, забавлялися нею(О. Кониський)
;Поки дитина забавлялася його здоровенними сивими усами, він
[дід]
.. розказував грізні приповісті про давні чвари...(Панас Мирний)
;Після обіду Якилинка забавилась лялькою
(Грицько Григоренко)
.2
. діал.
Затримуватися
. Ой їдь, та їдь, мій миленький, та не забавляйся, На конику вороненькім назад ворочайся
(з думи)
;[
Тетяна
:]
Будь ласка, Василю, увійдіть до нашої хати, .. хоть на короткий час, не забавитесь...(М. Кропивницький)
;– Іду до Маргарети, мамо, – сказала вагаючись, – і не буду дома на вечері. Ключ від мого покою забираю з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше, а, повернувшись, не хотіла б я нікого будити
(О. Кобилянська)
.