СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗААРКА́НЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до заарка́нити.
Заарканений лось виніс човен на камені і розбив його
(з публіц. літ.)
;
– Жаль, що лицятись нам до неї не світить... – Чому не світить? – аж смикнувся моряк. – Одружені ми всі, заарканені...
(О. Гончар)
;
// 
заарка́нено, безос. пред.
У першій половині XVII ст. під час набігів кримських татар на території України було заарканено 300 тис. чоловік
(з наук. літ.)
;
* Образно.
Відчуваєш, що серце твоє заарканено, розум просвітлено, душу розспівано – отже, любов
(з публіц. літ.)
.