СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗААРЕШТУВА́ТИ
ЗААРЕШТО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ЗААРЕШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.
Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі; арештовувати
.
– Я мушу вас заарештувати, – спокійно сказав Гук. – Та ви що? – верескнув браконьєр. – Та ви знаєте, хто я?
(О. Бердник)
;
– Вiд Марини повернеш до Байдиної жiнки, того Байди, що його перед тижнем заарештували
(Р. Андріяшик)
;
Потім, 1941 року, під час війни у Львові заарештували
[окупанти]
націоналістичний уряд, який проголосив незалежність України
(О. Шугай)
.