СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗААРЕШТО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до заарештува́ти.
Через рік він був обвинувачений у зраді правобережним гетьманом-самозванцем Павлом Тетерею, заарештований і переданий польським властям
(В. Малик)
;
У 1934 році Валер'ян Підмогильний був заарештований і, як багато інших українських письменників, потрапив на Соловки
(з наук. літ.)
;
// 
заарешто́вано, безос. пред.
Їх уже заарештовано, значить, рано чи пізно все буде вияснено
(І. Багряний)
;
// 
у знач. ім. заарешто́ваний,
ного,
ч.; заарешто́вана,
ної,
ж.
Особа, яка перебуває під арештом
.
Гордія Байду разом з партією заарештованих привезли до Катеринослава вночі
(П. Панч)
;
У камері, до якої привели Калинку, сиділо не менше шістдесяти заарештованих, хоч розрахована вона була на п'ятнадцять душ
(А. Дімаров)
.