СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗА
1
, прийм., з род., знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. за виражають:
Просторові відношення
1
.
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін.
;
// 
У сполуч. зі сл.
сідати
(
сидіти
,
сісти
),
стояти
(
стати
) і т. ін. уживається при вказуванні на предмет, біля якого хто-небудь розташовується, щоб виконати певну дію, або хтось знаходиться, виконуючи що-небудь
.
Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать
(І. Котляревський)
;
Сидить
[Міля]
за партою як пришита
(А. Дімаров)
;
Тепер вони сиділи .. десь аж у глибині, подалі від цього хлопця за кермом
(Ю. Андрухович)
;
Побачивши свою подругу за пультом помічника штурмана, вона вражено зойкнула
(О. Авраменко, В. Авраменко)
:
а)
 
за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.).
– Горе моє! Горе! – Та й пішов
[козак],
торбину взявши, За синєє море! Шукать долі
(Т. Шевченко)
;
Він, скинувши халата, надів своє лахміття і, радіючи сонцю, вийшов за ворота лікарні
(І. Микитенко)
;
Як вийшов за село Давид, гудів тільки дріт на телефонних стовпах
(А. Головко)
;
Вони пройшли повз клумбу і завернули за будинок
(І. Багряний)
;
б)
 
позад, з іншого боку чогось, хто-, що-небудь знаходиться, міститься, перебуває або щось відбувається (оруд. в.).
Десь за горами Україна, Його кохана сторона
(В. Сосюра)
;
В цю мить залящав кулемет за ліском
(М. Бажан)
;
За барикадою бабуся у хустці перев'язує пораненого
(В. Нестайко)
;
За клумбами зупиняється таксі
(Є. Пашковський)
.
2
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., безпосередньо за якими хто-небудь іде, щось рухається
.
Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним
(М. Коцюбинський)
;
Ходив Антон за плугом з почуттям високої гідності хлібороба
(С. Чорнобривець)
;
Гурт вояків плентався за танком
(О. Лисяк)
;
За возом ішла прив'язана віжками паньматка, яка вряди-годи здіймала руки й голосила
(Валерій Шевчук)
;
// 
Уживається на позначення напрямку руху за чим-небудь
.
– Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. Та випливи русалкою
(Т. Шевченко)
;
Хай спогади линуть за вітром, Немов голубі пелюстки!..
(М. Рильський)
;
Через те, що соняші
[соняхи]
завжди крутили голівками за сонцем, назвали зернисті рослини соняшниками
(В. Багірова)
.
Часові відношення
3
.
з род. в.
Уживається при вказуванні на час, період, коли що-небудь відбувається або відбувалося
.
Була в Латії синагога, Збудована за давніх літ
(І. Котляревський)
;
В соціалістичному русі він давно брав участь, але за часів реакції не обзивався нічим
(В. Винниченко)
;
– Ця історія починається ще за часів Щека, Кия і Хорива
(О. Чорногуз)
;
Першу монументальну будівлю Луцька було споруджено за часів правління князя Ярослава Ізяславича
(з наук. літ.)
;
За Австрії дорога поділила село на Уріж Вишній та Уріж Нижній
(із журн.)
;
// 
Уживається при вказуванні на особу, в період життя або діяльності якої здійснюється, відбувається що-небудь
.
“Так нехай, – думає
[батько],
– дитина нагуляється, поки молода, та згадує, як добре було за батька жити”
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Було вже так одного разу, ще за царя, що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея
(О. Довженко)
;
// 
Уживається при вказуванні на предмет, явище, за наявності якого що-небудь відбувається
.
Він поспішав, щоб за сонця увійти в місто
(П. Панч)
;
Виїхати треба було рано, щоб ще за холодку пригнати биків до лісу
(Григорій Тютюнник)
.
4
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на проміжок часу, протягом якого що-небудь відбувається
.
Змолотили
[люди жито],
нівроку їм, За одну годину
(Т. Шевченко)
;
П'ять ораторів зміняється за хвилину – та кортить усім говорити
(О. Довженко)
;
Як перебитися до зими, щоб хоч ці гроші, що є, за літо не розтратити?
(Р. Іваничук)
;
За два дні вивідці розшукали в замерзлій драговині чимало словінських родів, бо туди недруги не наважилися заходити
(І. Білик)
;
За дві години подорожі трапився Стефановичу лише один зустрічний
(Ю. Хорунжий)
.
5
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на термін, проміжок часу, після якого що-небудь відбувається
.
За місяць я пришлю Вам рукописи
(М. Коцюбинський)
;
Поїзд прийде за півгодини
(Ю. Яновський)
;
За години дві настане тиша
(Ю. Логвин)
;
Спалахнула блискавка, а за хвилю тріснув дужий грім
(Валерій Шевчук)
.
6
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на період, який відділяє одну дію від іншої наступної, на певний час перед чим-небудь
.
За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки
(С. Васильченко)
;
Cаме перед тим за день жінка Кушніренкова приходила на хутір
(А. Головко)
.
7
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на послідовну зміну однієї дії, стану, особи, предмета, явища іншою дією, станом і т. ін
.
Похилилась, Заплакала
[Ярина]
знову... А за нею й старий батько
(Т. Шевченко)
;
– Партачі! Партачі! Партачі! – кричав він за кожним невдалим пострілом
(О. Гончар)
;
Слідом за першим корветом стартував другий, а за ним і третій
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.
8
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на одночасність, паралельність різних дій, занять і т. ін.
Я всі вечори просиджував за переглядом перекладів
(М. Коцюбинський)
;
– Година друга ночі, а він сидить! Коли б іще за малюванням!
(Василь Шевчук)
;
Як уперто розплутував
[Андрій]
неймовiрно складнi гегелiвськi формулювання, вiдпочиваючи вiд цього заняття лише за читанням розповiдi Дельбрюка про колишню могутнiсть швейцарської пiхоти
(П. Загребельний)
.
Причинові відношення
9
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на причину, підставу якої-небудь дії або стану
.
– Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко!
(Л. Глібов)
;
– Коли ж я зраджу, – хай скарають мене за це товариші!
(В. Сосюра)
;
Богдиля засуджено за зраду
(Б. Антоненко-Давидович)
;
– Спасибі за любов твою, за пораду
(В. Чемерис)
.
10
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на об'єкт, що є перешкодою до певної дії
.
Зiньковi виразно було видко її схилене до роботи обличчя, поблiдле за турботами та за безсонними ночами
(Б. Грінченко)
;
Вони поспішали.., бо турбувались, що за роботою не встигнуть попоїсти
(О. Гончар)
;
За писанням не помітив, як у лікарню зайшли Різногірський і економ семінарії Ільїн
(М. Сиротюк)
.
Обставинні відношення способу дії
11
.
з оруд. і знах. в.
Уживається на означення способу дії
.
Як одпочину, то напишу тобі за одним заходом аркуш або й два
(Т. Шевченко)
;
Зачіпати мене вважав
[Степан]
за найкраще саме з того, як мені сидіти
(Дніпрова Чайка)
;
Доводилося штурмувати кожну ферму, кожне містечко, просуваючись вперед кілометр за кілометром
(О. Гончар)
;
Він ступав крок за кроком у глибокі сліди
(К. Гриб)
.
12
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія
.
Всі запорожці за цим знаком поскидали свої шапки, потупивши очі в землю, як завжди велося між козаками, коли мав промовляти старший
(О. Довженко)
;
Новаків вишикували за ранжиром
(С. Добровольський)
;
Після розговіння, за традицією, належався заслужений відпочинок
(У. Самчук)
;
Кошовий не пугукав за звичаєм перед воротами міста
(Р. Іваничук)
.
Відношення мети
13
.
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на мету дії
.
Крути! Крути! Це за Батьківщину Стати муром, шанцем душ і тіл. Крути! Крути! Мужньо, воєдино Прямувати в найсвятішу ціль
(Б.-І. Антонич)
;
Де лицарі, що йшли на смерть, на муки за рідний край, за волю, за те, щоб .. слово не оніміло в німих устах нащадків?
(Василь Шевчук)
;
– Бідний лікар, – з усмішкою промовив Філіп. – За правду постраждав
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.
Кількісні відношення
14
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на перевищення якої-небудь міри, кількості чогось
.
Коли він добіг до свого дому, далеко вже перейшло за північ
(Г. Хоткевич)
;
Мої співмешканці прийняли мене добре. Наймолодшому з них було за сімдесят
(Ю. Яновський)
;
Козак за коліна грузнув у снігу
(Іван Ле)
;
Коли під'їхали до двору діда Никифора, сонце ледве перевалило за полудень
(Микита Чернявський)
.
15
.
із знах. в.
Уживається на означення якої-небудь міри, межі
.
Йому все було мало роботи .. Він сам робив за двох
(М. Коцюбинський)
;
Глущак стоїть за п'ятнадцять кроків, тримаючи ствол маузера на зігнутій лівій руці
(О. Довженко)
;
Він підійшов до Крутояра і, спинившись за крок від нього, став у розвалькуватій нахабній позі
(Ю. Бедзик)
;
По ліву руку тягся вже пожухлий од липневого сонця горбатий степ, а за постріл чи півтора щерилися проваллям темні яри
(І. Білик)
.
Об'єктні відношення
16
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на предмет, рідко особу, які беруть, за які тримаються і т. ін
.
Веде коня за поводи Та плаче Ярина
(Т. Шевченко)
;
Се я лечу на дикому коні. Упала охляп і держусь за гриву
(Леся Українка)
;
– Правда? – зрадів Богданко і не став приховувати своєї радості; ступив до гостя, взяв за рамена
(Д. Міщенко)
;
Двійко довготелесих сенегальців хапають мене за плечі
(Ю. Андрухович)
;
// 
Уживається при вказуванні на заняття, до якого беруться, або предмет, який створюють, виготовляють
.
Зразу ж і засів
[Павло]
за науку
(А. Головко)
;
Вона щось шила собі, .. потім заходилася світити лампу, і знову сіла за шитво
(Д. Бедзик)
;
– Видно, мороз буде добрячий, – підсумував юнак і, повернувшись до табуретки, знову взявся за читання
(М. Сиротюк)
;
– Я так скучила за тобою, а ти щойно приїхав – і відразу за справи
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.
17
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на об'єкт думки, розмови і т. ін.; про
.
Дома вони розказали за все Джерисі і Нимидорі
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Та ви чого мене за культуру питаєте? – посуворішав Сергій
(Григорій Тютюнник)
.
18
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет тощо, які є об'єктом спостереження, нагляду, догляду і т. ін
.
Чорти за ними
[панами]
приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав
(І. Котляревський)
;
Йосип спостерігав за ним, хитрим і лютим, розуміючи, що не так, не з того треба було зачинати розмову
(Б. Харчук)
;
Перед смертю Мойсей любив сідати так, щоб видно було повноводний Дніпро, і годинами стежив за мінливими спалахами на воді
(Валерій Шевчук)
;
Дівчинка навчилася розпушувати гілочки, збирати впалі хвоїнки, доглядати за грибами
(В. Багірова)
.
19
.
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет, які є об'єктом хвилювання, уболівання і т. ін
.
– Чого ти журишся? – вона спитала тихо, – Чи плачеш ти за ким, Чи скоїлося лихо?
(Л. Глібов)
;
Бійці скучали за сонцем. Бачили його давно-давно
(О. Гончар)
;
Він весь кипів обуренням і вболіванням за друга
(Василь Шевчук)
;
Він погодився залишити експедицію не тому, що боявся за себе, а через те, що йому стало байдуже, чим усе кінчиться
(І. Білик)
.
20
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, твір і т. ін., згідно з якими що-небудь стверджується
.
Тоді в мовчазнім концерті цвіркунів я бачив жінку. Її звали панна... не пам'ятаю добре – хай буде за Винниченком: панна Мара
(М. Хвильовий)
;
Силу, здатну витворити духовну атмосферу, І. Франко вбачав у високій культурі членів суспільства, їх інтелігентності (хоч носієм цих якостей, за переконанням Франка, не завжди є інтелігенція!)
(з наук. літ.)
.
21
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, яку наслідують, підтримують і т. ін
.
Батьки недовірливо споглядали на це
[князівські забави],
але молодь була за князем та дружинною службою
(Юліан Опільський)
;
– Не стало нашого Хмеля. – Ой, не стало! – почулося кругом. – А Виговський за панами тягне
(Б. Лепкий)
;
“Ми за тобою, отамане!” “Веди нас, батьку!” – “Хлопці, в путь!” – “Покажем ми старшині й пану веселу і криваву путь!”
(В. Сосюра)
.
22
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., по які хто-небудь відправляється, вирушає
.
– За жаром треба збігати
(О. Гончар)
;
Недобре мені сьогодні, брате... – сказав Тарас. – Погіршало мені вночі... – Я вже послав за лікарем
(Василь Шевчук)
;
Спалося йому погано, заходжувалося серце (після чарки завжди так), і заважала Маринка, котра кілька разів прибігала то за надувним кругом, то за цукерками, то ще за чимось
(Ю. Мушкетик)
.
23
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на предмет, в обмін на який виконується що-небудь, а також на ціну, за яку щось купується або продається
.
Жав Іван Притика із своєю жінкою .. на попівськім лані за снопи
(Л. Мартович)
;
Старий Мотузка був похвалився, що коня він купив на ярмарку. Тихін байдуже спитав, за скільки та яких літ
(А. Головко)
;
Він .. стоїть із другом біля тумби червоного автомата, з якого можна напитися води за копійку
(О. Гончар)
;
– Передавав Кушнір, щоб іще по гнилля приходила. – Хай його пранці їдять! За миску сушні – десяток гнилих картоплин
(В. Дрозд)
.
24
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на особу, замість якої хто-небудь діє, виступає від її імені і т. ін
.
Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав
(І. Котляревський)
;
Живемо бо, знаєте, громадою й один за всіх, а всі за одного...
(П. Козланюк)
;
Товариш Ступа .. любив при нагодi гладити нас лагiдними словами, що син за батька не вiдповiдає
(Р. Федорів)
.
25
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на наявність або відсутність чого-небудь у когось
.
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою
(Т. Шевченко)
;
– Чого він дивиться на мене? Що він примічає за мною? – думала Галя
(Панас Мирний)
;
[
Аецій Панса
:]
Лінивий служби легкої шукає, я за Руфіном лінощів не знав
(Леся Українка)
;
За ним числилися сад і пасіка
(К. Гриб)
;
// 
Уживається при вказуванні на особливості, які характеризують кого-, що-небудь
.
Хлопчик уродився смаглявим, чорнобровим, опецькуватим, за всіма ознаками – викапаний батько
(Григорій Тютюнник)
;
Приємні за всіма параметрами чоловіки завжди і скрізь на обліку у місцевих дам
(Г. Тарасюк)
.
26
.
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на
:
а)
 
парубка, чоловіка, з яким одружується дівчина, жінка або з яким її одружують (знах. в.).
[
Наталка
:]
Петро нічого не виноват
[винен],
а я сама не хочу за пана возного
(І. Котляревський)
;
Кажуть, Лукіян Середа комусь одверто признався, чому не віддає дочки за Саранчука
(А. Головко)
;
б)
 
чоловіка, з яким перебуває в шлюбі жінка (оруд. в.).
Тільки всього два роки була я за ним
[Павлом]
(Марко Вовчок)
;
в)
 
особу, при якій хто-небудь живе, перебуваючи в певних родинних зв'язках (оруд. в.).
Добре, кажу, Макусі жити за такою дочкою!
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.
27
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., які виступають в ролі кого-, чого-небудь або сприймаються як хто-, що-небудь
.
В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв
(Леся Українка)
;
Кошовий отаман .. кришив тютюн на низенькому пеньку, що правив, очевидно, за стіл
(О. Довженко)
;
Хома завжди поводився з своїм приятелем суворо і ніякого панібратства не терпів. – За кого вони мають мене?
(О. Гончар)
;
– Тепер я найстарший у родинi. Звертайтеся, чим зможу – пособлю. Який би зайнятий не був, братам i сестрi я тепер за батька
(В. Яворівський)
.
28
.
із знах. в.
Уживається при означенні того, за що борються, що відстоюють, що є об'єктом змагання
.
Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу
(Г. Хоткевич)
;
– Прощай навіки, Батьківщино! За тебе ми йдемо на смерть
(В. Сосюра)
;
// 
Уживається на означення того, в інтересах або на користь кого, чого щось відбувається; протилежне
проти
.
Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг
(І. Котляревський)
;
В Миколи запеклось серце, а в душі заворушилась думка помститись
[панові]
за себе, за батька, за Нимидору
(І. Нечуй-Левицький)
;
– За ваше здоров'я, пане сотнику! – одним духом перехиляв
[Погиба]
первак
(М. Стельмах)
.
29
.
із знах. в.
Уживається при порівнянні і зіставленні кого-, чого-небудь із ким-, чим-небудь
.
Живуть люди невінчані і нічого їм не діється, Ще чи не щасливіші бувають за шлюбних
(М. Коцюбинський)
;
– Я вам, чуєте, не гірше за нього, усі наші чумацькі пісні проспіваю
(М. Стельмах)
;
Хома .. заявив, що він цього вирішити сам не може, бо мав командира, старшого за себе
(О. Гончар)
;
– От скажи, тільки чесно: невже Маріка краща за мене?
(О. Авраменко)
.
Означальні відношення
30
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на час виходу періодичного видання (число, місяць, рік)
.
“Вісника” за цей рік ще не бачив, хоч аж тричі писав до Редакції з проханням прислати
(М. Коцюбинський)
;
Кожушний з кишені витяг газету .. – Оце до речі, за яке ж число? – найперше кинувся Давид
(А. Головко)
.
31
.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на наявність підпису, номера, печатки на документі
.
– Еге! – Юнона закричала: – Поганець як же розібрав! .. І на! через штафет к Плутону За підписом своїм приказ, Щоб фурію від Тезифону Послав к Юноні той же час
(І. Котляревський)
;
Під цією назвою дослід занесений до реєстру відкриттів за номером сто двадцять два
(М. Руденко)
;
– На ваш лист, – почав диктувати Стратон Стратонович, – за номером таким-то, повідомляємо, що факти, наведені у вашому листі, частково, підкреслюю, частково підтвердилися
(О. Чорногуз)
;
// 
Вказує на наявність чиєїсь редакції певного твору, видання і т. ін
.
Почав виходити журнал “Вікна” за редакцією В. Бобинського у Львові наприкінці 1927 року
(із журн.)
.
32
.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на рівень освіти
.
– Що тобі? Освіту маєш за вісім класів – не те, що ми, церковноприходські...
(О. Гончар)
.