Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним

Ходив Антон за плугом з почуттям високої гідності хлібороба

Гурт вояків плентався за танком

За возом ішла прив'язана віжками паньматка, яка вряди-годи здіймала руки й голосила

– Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. Та випливи русалкою

Хай спогади линуть за вітром, Немов голубі пелюстки!..

Через те, що соняші завжди крутили голівками за сонцем, назвали зернисті рослини соняшниками

Була в Латії синагога, Збудована за давніх літ

В соціалістичному русі він давно брав участь, але за часів реакції не обзивався нічим

– Ця історія починається ще за часів Щека, Кия і Хорива

Першу монументальну будівлю Луцька було споруджено за часів правління князя Ярослава Ізяславича

За Австрії дорога поділила село на Уріж Вишній та Уріж Нижній

“Так нехай, – думає – дитина нагуляється, поки молода, та згадує, як добре було за батька жити”

Було вже так одного разу, ще за царя, що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея

Він поспішав, щоб за сонця увійти в місто

Виїхати треба було рано, щоб ще за холодку пригнати биків до лісу

Змолотили нівроку їм, За одну годину

П'ять ораторів зміняється за хвилину – та кортить усім говорити

Як перебитися до зими, щоб хоч ці гроші, що є, за літо не розтратити?

За два дні вивідці розшукали в замерзлій драговині чимало словінських родів, бо туди недруги не наважилися заходити

За дві години подорожі трапився Стефановичу лише один зустрічний

За місяць я пришлю Вам рукописи

Поїзд прийде за півгодини

За години дві настане тиша

Спалахнула блискавка, а за хвилю тріснув дужий грім

За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки

Cаме перед тим за день жінка Кушніренкова приходила на хутір

Похилилась, Заплакала знову... А за нею й старий батько

– Партачі! Партачі! Партачі! – кричав він за кожним невдалим пострілом

Слідом за першим корветом стартував другий, а за ним і третій

Я всі вечори просиджував за переглядом перекладів

– Година друга ночі, а він сидить! Коли б іще за малюванням!

Як уперто розплутував неймовiрно складнi гегелiвськi формулювання, вiдпочиваючи вiд цього заняття лише за читанням розповiдi Дельбрюка про колишню могутнiсть швейцарської пiхоти

– Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко!

– Коли ж я зраджу, – хай скарають мене за це товариші!

Богдиля засуджено за зраду

– Спасибі за любов твою, за пораду

Зiньковi виразно було видко її схилене до роботи обличчя, поблiдле за турботами та за безсонними ночами

Вони поспішали.., бо турбувались, що за роботою не встигнуть попоїсти

За писанням не помітив, як у лікарню зайшли Різногірський і економ семінарії Ільїн

Як одпочину, то напишу тобі за одним заходом аркуш або й два

Зачіпати мене вважав за найкраще саме з того, як мені сидіти

Доводилося штурмувати кожну ферму, кожне містечко, просуваючись вперед кілометр за кілометром

Він ступав крок за кроком у глибокі сліди

Всі запорожці за цим знаком поскидали свої шапки, потупивши очі в землю, як завжди велося між козаками, коли мав промовляти старший

Новаків вишикували за ранжиром

Після розговіння, за традицією, належався заслужений відпочинок

Кошовий не пугукав за звичаєм перед воротами міста

Крути! Крути! Це за Батьківщину Стати муром, шанцем душ і тіл. Крути! Крути! Мужньо, воєдино Прямувати в найсвятішу ціль

Де лицарі, що йшли на смерть, на муки за рідний край, за волю, за те, щоб .. слово не оніміло в німих устах нащадків?

– Бідний лікар, – з усмішкою промовив Філіп. – За правду постраждав

Коли він добіг до свого дому, далеко вже перейшло за північ

Мої співмешканці прийняли мене добре. Наймолодшому з них було за сімдесят

Козак за коліна грузнув у снігу

Коли під'їхали до двору діда Никифора, сонце ледве перевалило за полудень

Йому все було мало роботи .. Він сам робив за двох

Глущак стоїть за п'ятнадцять кроків, тримаючи ствол маузера на зігнутій лівій руці

Він підійшов до Крутояра і, спинившись за крок від нього, став у розвалькуватій нахабній позі

По ліву руку тягся вже пожухлий од липневого сонця горбатий степ, а за постріл чи півтора щерилися проваллям темні яри

Веде коня за поводи Та плаче Ярина

Се я лечу на дикому коні. Упала охляп і держусь за гриву

– Правда? – зрадів Богданко і не став приховувати своєї радості; ступив до гостя, взяв за рамена

Двійко довготелесих сенегальців хапають мене за плечі

Зразу ж і засів за науку

Вона щось шила собі, .. потім заходилася світити лампу, і знову сіла за шитво

– Видно, мороз буде добрячий, – підсумував юнак і, повернувшись до табуретки, знову взявся за читання

– Я так скучила за тобою, а ти щойно приїхав – і відразу за справи

Дома вони розказали за все Джерисі і Нимидорі

– Та ви чого мене за культуру питаєте? – посуворішав Сергій

Чорти за ними приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав

Йосип спостерігав за ним, хитрим і лютим, розуміючи, що не так, не з того треба було зачинати розмову

Перед смертю Мойсей любив сідати так, щоб видно було повноводний Дніпро, і годинами стежив за мінливими спалахами на воді

Дівчинка навчилася розпушувати гілочки, збирати впалі хвоїнки, доглядати за грибами

– Чого ти журишся? – вона спитала тихо, – Чи плачеш ти за ким, Чи скоїлося лихо?

Бійці скучали за сонцем. Бачили його давно-давно

Він весь кипів обуренням і вболіванням за друга

Він погодився залишити експедицію не тому, що боявся за себе, а через те, що йому стало байдуже, чим усе кінчиться

Тоді в мовчазнім концерті цвіркунів я бачив жінку. Її звали панна... не пам'ятаю добре – хай буде за Винниченком: панна Мара

Силу, здатну витворити духовну атмосферу, І. Франко вбачав у високій культурі членів суспільства, їх інтелігентності (хоч носієм цих якостей, за переконанням Франка, не завжди є інтелігенція!)

Батьки недовірливо споглядали на це але молодь була за князем та дружинною службою

– Не стало нашого Хмеля. – Ой, не стало! – почулося кругом. – А Виговський за панами тягне

“Ми за тобою, отамане!” “Веди нас, батьку!” – “Хлопці, в путь!” – “Покажем ми старшині й пану веселу і криваву путь!”

– За жаром треба збігати

Недобре мені сьогодні, брате... – сказав Тарас. – Погіршало мені вночі... – Я вже послав за лікарем

Спалося йому погано, заходжувалося серце (після чарки завжди так), і заважала Маринка, котра кілька разів прибігала то за надувним кругом, то за цукерками, то ще за чимось

Жав Іван Притика із своєю жінкою .. на попівськім лані за снопи

Старий Мотузка був похвалився, що коня він купив на ярмарку. Тихін байдуже спитав, за скільки та яких літ

Він .. стоїть із другом біля тумби червоного автомата, з якого можна напитися води за копійку

– Передавав Кушнір, щоб іще по гнилля приходила. – Хай його пранці їдять! За миску сушні – десяток гнилих картоплин

Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав

Живемо бо, знаєте, громадою й один за всіх, а всі за одного...

Товариш Ступа .. любив при нагодi гладити нас лагiдними словами, що син за батька не вiдповiдає

Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою

– Чого він дивиться на мене? Що він примічає за мною? – думала Галя

Лінивий служби легкої шукає, я за Руфіном лінощів не знав

За ним числилися сад і пасіка

Хлопчик уродився смаглявим, чорнобровим, опецькуватим, за всіма ознаками – викапаний батько

Приємні за всіма параметрами чоловіки завжди і скрізь на обліку у місцевих дам

Петро нічого не виноват а я сама не хочу за пана возного

Кажуть, Лукіян Середа комусь одверто признався, чому не віддає дочки за Саранчука

Тільки всього два роки була я за ним

Добре, кажу, Макусі жити за такою дочкою!

В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв

Кошовий отаман .. кришив тютюн на низенькому пеньку, що правив, очевидно, за стіл

Хома завжди поводився з своїм приятелем суворо і ніякого панібратства не терпів. – За кого вони мають мене?

– Тепер я найстарший у родинi. Звертайтеся, чим зможу – пособлю. Який би зайнятий не був, братам i сестрi я тепер за батька

Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу

– Прощай навіки, Батьківщино! За тебе ми йдемо на смерть

Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг

В Миколи запеклось серце, а в душі заворушилась думка помститись за себе, за батька, за Нимидору

– За ваше здоров'я, пане сотнику! – одним духом перехиляв первак

Живуть люди невінчані і нічого їм не діється, Ще чи не щасливіші бувають за шлюбних

– Я вам, чуєте, не гірше за нього, усі наші чумацькі пісні проспіваю

Хома .. заявив, що він цього вирішити сам не може, бо мав командира, старшого за себе

– От скажи, тільки чесно: невже Маріка краща за мене?

“Вісника” за цей рік ще не бачив, хоч аж тричі писав до Редакції з проханням прислати

Кожушний з кишені витяг газету .. – Оце до речі, за яке ж число? – найперше кинувся Давид

– Еге! – Юнона закричала: – Поганець як же розібрав! .. І на! через штафет к Плутону За підписом своїм приказ, Щоб фурію від Тезифону Послав к Юноні той же час

Під цією назвою дослід занесений до реєстру відкриттів за номером сто двадцять два

– На ваш лист, – почав диктувати Стратон Стратонович, – за номером таким-то, повідомляємо, що факти, наведені у вашому листі, частково, підкреслюю, частково підтвердилися

Почав виходити журнал “Вікна” за редакцією В. Бобинського у Львові наприкінці 1927 року

– Що тобі? Освіту маєш за вісім класів – не те, що ми, церковноприходські...